ВІТРИТИ, РЮ, РИШ,
Вітрити, рю, риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 242.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ВІТРИТИСЯ, РЮСЯ, РИШСЯ, →← ВІТРИЛЬНИЙ, А, Е.